Вас вітає
Незалежний медіа ресурс
 
Цитати та афоризми
Політичний талант полягає в умінні передрікати, що може відбутися завтра, на наступному тижні, через місяць, через рік. А потім пояснити, чому це не відбулося. (Уінстон Черчілль)


вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Авторизація

  Запомнить меня  [?]
Забыли пароль? |  Регистрация


Также Вы можете войти используя:
Yandex Google Вконтакте FaceBook Mail.ru Twitter Livejournal Loginza MyOpenID OpenID WebMoney
Корисні посилання
Для отображения блока требуется Flash Player 10

$MYINF_31$

Радіо Онлайн
Слухати
 

Незалежність починається з тебе

Олександр Малій

Я готовий померти за свою Україну, але спершу, я хотів би перерізати горлянку тим, хто її обікрав і принизив, хто зробив нашу армію не боєздатною, казну пустою, народ обдуреним

 


До початку війни з Росією незалежність в нашій країні сприймалася, як щось звичне. Як даність. Якщо держава – значить незалежна. На обивательському розумінні – сама по собі. У нас взагалі всі ці двадцять три роки все якось… Народ сам по собі, влада ( народна, помаранчева, регіональна) – все собі, рівень корупції, брехні, беззаконня, - нічого собі!

Та, якою б не була влада, головною складовою, все таки, був і залишається народ. Прості люди. Той, у кого свідомість не придавлена мішком з грошима, хто не розміняв свою душу на хрусткі папірці, хто в своїй святій наївності ще вірить, що жити слід по совісті й по правді. Вони визначають завтрашній день.

А в дні вчорашньому… Допоки чесні й правдиві вірили і сподівались на чудо ринкової економіки, микались по заробітках, підприємливі і не обтяжені інтелектом та патріотизмом, будували свою країну. Під тією ж, але умовною назвою: « Україна».

Справді бо: Україна Ахметова, Коломойського, Фірташа, та й того ж таки Порошенка, наскільки відрізняється від України моїх односельчан,що навіть дурню зрозуміло: це дві, до того ж зовсім різні, країни.

Нова власність породила нову владу. Приватна власність породила приватну владу – сімейну. Її апофеоз - Міжгірська сім’я. Нова влада створила нові закони, направлені на захист «своєї» власності і на безкарний грабунок власності загальної - державного бюджету.

Погодьтесь, якщо «заробіток» однієї особи за місяць, дорівнює річному бюджету нашого району, це не нормально. Тут не треба бути ні політиком ні фінансистом. Тут не потрібні фінансово-економічні викладки. Це не нормально з точки зору здорового суспільства, бо такі перекоси ведуть лише до соціальних вибухів.

Я готовий померти за свою Україну, але спершу, я хотів би перерізати горлянку тим, хто її обікрав і принизив, хто зробив нашу армію не боєздатною, казну пустою, народ обдуреним.

І сьогодні, замість того, щоб знайти і покарати винних, відібрати «чесно» награбоване і повернути в казну, забезпечити належне фінансування і армії, і соціальних програм, вводиться новий податок на армію, як наче не існує податку на прибуток, який має йти в бюджет і там розподілятися, в тому числі, і на армію, практикуються добровільні, і не зовсім, пожертви. Народ повинен розрахуватися за «невинные шалости олигархата». То ж, робіть внески, панове народ!

Я готовий пожертвувати… Заради України і тих молодих беззахисних бійців. Готовий! Та я хотів би принести в жертву хоч одного, хай і «отбывшего строк» президента чи прем’єр-міністра, власника «Обленрго» чи «Облгазу», будь- кого, хто «приватизував» державну народну власність, будь-то: електростанція, газова свердловина чи оскільський берег, і перетворив її у джерело власного збагачення.

Та, все ж таки… Перш за все, я хотів би почути, як за мною ці слова повторять прості люди, ті, про яких я говорив.

Я хотів би почути, як цей народ скаже: «Досить нас обманювати, засуньте свої партійні списки… (в шухляду, як варіант), ми самі здатні скласти списки, проголосувати і, в разі необхідності, відкликати свого депутата. Ми не станемо обирати з десяти ваших пройдох одного «найкращого», бо ваш, навіть найкращий, не вартий і ломаного гроша. Ми не будемо контролювати владу, ми самі будемо владою. Відповідно до Конституції».

Здавалося б, все просто.
Останню революцію називають революцією гідності. І все просто, коли гідність є. Уже цього, на сьогодні, було б досить для змін. Досить, щоб відвоювати незалежність у загарбника – Росії, а державу у «хазяина» - олігарха. Це не два завдання, це одне! Нині, блотарі-пахани, ростовщики в законі, вкладають гроші в новий проект під назвою: «Відчуй себе патріотом!». Але вони ніколи не стануть патріотами. І їхнє сьогоднішнє вкладання – лише фундамент їхньої особистої! майбутньої фінансової величі. І цю велич прийдеться оплатити нам, і не тільки в майбутньому, і не тільки грошима, а й зараз: і грошима, і здоров’ям і життям.

Може простіше і надійніше без них. І в часи війни і в роки миру.
«Нащо здалися вам псарі, та ви ж, бо - люди, не собаки…»

Хоча…, останнє слово, все-таки, за вами.

Попередня стаття:  Молчать, смерды
Наступна стаття:  Український феномен

Коментарі користувачів

Додати коментар

Вибачте, у Вас не достатньо прав для коментування.

 
 
 
Rambler's Top100